На сьогодні у нашій державі питання судового порядку відшкодування шкоди є врегульованим і фактично застосовується як єдиний спосіб захисту і поновлення порушених прав. Ця робота стосується саме позасудового порядку - адміністративного способу захисту і поновлення порушених прав, який у чинному законодавстві України майже не врегульований. Адміністративний спосіб захисту та поновлення порушених прав приватних осіб полягає у вирішенні спорів між особами та органами влади у межах самих органів без передачі спору до суду. До переваг адміністративного порядку оскарження, порівняно з оскарженням в судовому порядку, слід віднести:

1) спрощену процедуру, яка дозволяє постраждалій особі навіть з невисоким рівнем правової культури самостійно захищати свої права, не користуючись послугами юристів чи адвокатів;

2) оперативний розгляд скарги;

3) скарги розглядаються безкоштовно;

4) оскарження навіть з негативним для постраждалої особи результатом дозволяє краще зрозуміти позицію органу влади, що при зверненні до суду надає особі можливість ретельніше підготуватись до відстоювання власної позиції;

5) винні у винесенні неправомірних рішень посадові особи органів влади обов’язково несуть за це відповідальність;

6) до закінчення процедури адміністративного оскарження припиняються дії, які є предметом спору.

Отже, процес формування в Україні інституту відшкодування в позасудовому порядку шкоди, завданої органами влади, повинен бути спрямований на вирішення таких завдань:

1) створення максимально простого та прозорого механізму захисту громадян від незаконних рішень органів влади;

2) створення правових підстав для позасудового відшкодування шкоди;

3) створення єдиного прозорого механізму визнання рішень, дій та бездіяльності органів влади такими, що не відповідають чинному законодавству, який включає в себе процедуру визначення порядку відшкодування шкоди, якщо вона була завдана такими діяннями;

4) створення ефективного механізму скасування чи зміни в адміністративному порядку нормативно-правових актів, що не відповідають нормам законодавства вищого рівня;

5) забезпечення об’єктивності та неупередженості розгляду скарг в адміністративному порядку;

6) ліквідацію практики вибіркового застосування законодавства в зв’язку з недостатнім рівнем фінансування зобов’язань держави та органів місцевого самоврядування;

7) реформування процедури виплати відшкодування за рахунок бюджету відповідного рівня.