Міграційне право України

4. Порядок пересування іноземців та осіб без громадянства по території України та вибору ними місця проживання

Іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час та, відповідно до закону України «Про імміграцію», вільний вибір місця проживання на будь-якій її адміністративно-територіальній одиниці, за винятком обмежень, установлених законом. Такі особи отримують посвідку на постійне проживання, що є документом, який посвідчує цих осіб та підтверджує їх право на постійне проживання в Україні.

Іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів, де за заявою особи може бути здійснене й одночасне зняття з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає:

- письмову заяву;

- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

- талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України); такий талон не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають узяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Свободу пересування відповідно до чинного законодавства може бути обмежено в таких місцях: у прикордонній смузі, на територіях військових об’єктів, у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом, на приватних земельних ділянках, на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан, на окремих територіях і в населених пунктах, де через небезпеку поширення інфекційних захворювань та отруєнь людей запроваджено особливі умови й режим проживання населення та господарської діяльності.

Свобода пересування обмежується щодо:

- осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов’язані з обмеженням або позбавленням волі;

- осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;

- осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом;

- осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню;

- осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця чи додаткового захисту й стосовно яких ухвалено рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України;

- іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового.

Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.

Вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які перебувають у прикордонній смузі, на територіях військових об’єктів, у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом, на території, де через небезпеку поширення інфекційних захворювань та отруєнь людей запроваджено особливі умови й режим проживання населення та господарської діяльності, на територіях, де введено воєнний або надзвичайний стан.

Вільний вибір місця проживання обмежується щодо: а) осіб, які не досягли 14-річного віку; б) осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов’язані з обмеженням або позбавленням волі; в) осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; г) осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; ґ) осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; д) іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.