3. Підстави та порядок в’їзду на територію України та виїзду за її межі

Відповідно до закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» громадяни України мають право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в’їхати в Україну.

На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються всі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами й несуть установлені законом обов’язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Порядок в’їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави.

Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред’явлення одного з документів, зазначених у ст. 2 закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» та відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, які встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства України.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річ- ного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий із батьків відсутній у пункті пропуску;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

а) якщо другий із батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

б) якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річ- ного віку, або у проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;

в) у разі пред’явлення таких документів або їх нотаріально засвідчених копій:

– свідоцтва про смерть другого з батьків;

– рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

– рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

– рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

– рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

– довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, уповноважених обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі. Виїзд з України дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, здійснюється таким чином:

1) тих, які проживають (перебувають) у закладах охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, — у разі пред’явлення нотаріально посвідченої згоди керівника цього закладу та у супроводі уповноваженої ним особи;

2) тих, які влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім’ї, — у разі пред’явлення оригіналу договору про влаштування дитини до прийомної сім’ї або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі прийомних батьків або одного з них;

3) тих, які влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу, — у разі пред’явлення оригіналу договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі батьків-вихователів або одного з них;

4) тих, які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування, — у разі пред’явлення оригіналу рішення про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі опікуна або піклувальника;

5) тих, які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду, — у разі пред’явлення рішення суду про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі опікуна або піклувальника;

6) тих, які відповідно до договору про патронат передані органом опіки і піклування на виховання в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, — у разі пред’явлення оригіналу зазначеного договору, посвідченого підписом уповноваженої особи відповідної місцевої держадміністрації або міської (за винятком міст районного значення) ради, скріпленим гербовою печаткою, або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі патронатного вихователя.

Виїзд з України громадян, які не досягай 16-річного віку, в супроводі одного з прийомних батьків або батьків-вихователів здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з них відсутній у пункті пропуску через державний кордон.

Виїзд з України дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягай 16-річного віку, попередньо повинен бути погоджений зі службою у справах дітей відповідної місцевої держадміністрації або міської (за винятком міст районного значення) ради у порядку, визначеному Міністерством соціальної політики України.

Виїзд з України дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, після їх усиновлення іноземцями здійснюється у супроводі батьків-усиновлювачів у разі пред’явлення рішення суду про усиновлення або його нотаріально засвідченої копії.

Громадяни в’їздять в Україну без будь-яких обмежень.

Особи, які перетинають державний кордон, зобов’язані пройти прикордонний, митний та інші види контролю відповідно до законодавства.

Для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень.

Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та приналежності громадянину, який їх пред’являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з’ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

На підставі рішення уповноваженого законом державного органу про тимчасову відмову у виїзді за кордон (заборону виїзду), ухваленого відповідно до ст. 6 закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє громадянину у перетинанні державного кордону, про що виносить обґрунтоване письмове рішення із зазначенням причин відмови, один примірник якого видається громадянинові.

Підроблені, недійсні паспортні документи або такі, що належать іншим особам або використовуються для вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, тимчасово затримуються або вилучаються уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону.

Рішення уповноваженого законом державного органу про тимчасову відмову у виїзді за кордон (заборону виїзду) та тимчасове затримання або вилучення паспортного документа уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону може бути оскаржене громадянином в установленому законом порядку.

Після закінчення перевірки, в результаті якої встановлено дійсність та приналежність громадянину паспортного документа (підтверджуючих документів) або посвідчення особи на повернення в Україну, а також відсутність підстав для тимчасового затримання або вилучення паспортного документа, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону повертає громадянинові паспортний документ (підтверджуючий документ) або посвідчення особи на повернення в Україну.

Тривалість здійснення прикордонного та інших видів контролю не повинна перевищувати час стоянки транспортних засобів, передбачений розкладом (графіком) їх руху в пунктах пропуску для автомобільного, залізничного, повітряного, морського та поромного сполучень.

Якщо під час здійснення прикордонного або інших видів контролю виявлено порушення, час стоянки транспортних засобів у пунктах пропуску може бути продовжено до ухвалення рішення про пропуск громадян, з боку яких вчинено порушення, та транспортних засобів, у яких вони перебувають.

Посадка громадян у транспортні засоби, що перетинають державний кордон, а також завантаження (вивантаження) вантажу та багажу в пунктах пропуску проводяться тільки з дозволу уповноважених службових осіб підрозділу охорони державного кордону та митних органів, якщо це не заборонено іншими контрольними органами й службами.

Громадяни (пасажири) та обслуговуючий персонал транспортних засобів, що перетинають державний кордон, на вимогу уповноважених службових осіб підрозділу охорони державного кордону та інших контрольних органів і служб надають для огляду транспортні засоби, вантажі та інше майно.

Громадяни та обслуговуючий персонал транспортних засобів, що перетинають державний кордон, мають право: а) бути присутніми під час огляду транспортних засобів, вантажів і багажу, що їм належать, а також відбору зразків проб речовин і матеріалів, що їм належать, для експрес-аналізу відповідними контрольними органами та службами; б) отримувати від уповноважених службових осіб підрозділу охорони державного кордону та інших контрольних органів і служб усні роз’яснення у разі тимчасової відмови їм у перетинанні державного кордону.

Виконання законних вимог уповноважених службових осіб підрозділу охорони державного кордону та інших контрольних органів і служб у пунктах пропуску є обов’язковим для всіх громадян, які перетинають державний кордон. За порушення порядку перетинання державного кордону громадяни притягуються до відповідальності згідно із законом.

Підставами для тимчасових обмежень у праві виїзду громадянинові України за кордон можуть бути ті, що: 1) він обізнаний із відомостями, що становлять державну таємницю, — до розсекречування відповідної інформації або до закінчення терміну, встановленого законом України «Про державну таємницю», але не більше як на 5 років з часу припинення діяльності, пов’язаної з державною таємницею; 2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання — до виконання зобов’язань або вирішення спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, — до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення — до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), — до виконання зобов’язань; 6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості — до з’ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей; 7) щодо нього подано цивільний позов до суду — до закінчення провадження у справі; 8) він перебуває під адміністративним наглядом міліції — до припинення нагляду.

У випадку виникнення в будь-якій іноземній державі надзвичайної ситуації, що унеможливлює створення в ній умов для безпеки громадян України, Кабінет Міністрів України ухвалює рішення про особливий порядок виїзду громадян України до цієї держави.

Громадяни України, які мають намір виїхати до держави, щодо якої ухвалено рішення про обмеження виїзду, і які мають візу на в’їзд до цієї держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України,

попереджаються про неможливість з боку України забезпечити громадянину необхідну безпеку у зв’язку з виникненням надзвичайної ситуації. Це попередження не є забороною для виїзду.

Громадянам України, визнаним судом недієздатними, виїзд з України може бути дозволено на підставі нотаріально засвідченого клопотання їх законних представників або за рішенням суду.

Військовослужбовці можуть виїжджати з України на загальних підставах. Допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України здійснюється на підставі міжнародних договорів України та у порядку й на умовах, визначених законодавством України.

Виїзд з України громадянина України, обізнаного з відомостями, що становлять державну таємницю України, може бути не дозволено у випадках, передбачених законом України «Про державну таємницю».

Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж передбачені законом України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», то застосовуються правила міжнародного договору.

Що стосується іноземців та осіб без громадянства, то вони в’їжджають в Україну за наявності визначеного законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Іноземцю або особі без громадянства може бути відмовлено у наданні візи у випадках:

– загрози національній безпеці держави або охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України;

– перебування у базі даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;

– подання недійсного паспортного документа або паспортного документа, що належить іншій особі;

– подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;

– відсутності дійсного полісу медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;

– відсутності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;

– відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування;

– відсутності документів, що надають можливість встановити намір заявника залишити територію України до закінчення дії візи;

– звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи.

Рішення про відмову в наданні візи ухвалюється уповноваженими органами, які ухвалили рішення про її надання та оформлення.

Крім того, віза може бути скасована під час проходження прикордонного контролю на підставах та в порядку, визначених законом України «Про прикордонний контроль».

Під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України віза скасовується у випадках: а) виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей; б) ухвалення рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства за межі території України.

В’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється у таких випадках:

– в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку;

– якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

– якщо під час клопотання про в’їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

– якщо паспортний документ такої особи або віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;

– якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;

– якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші невиконані майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаю-чи пов’язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в’їзду в Україну.

Рішення про заборону в’їзду в Україну ухвалюється Державною міграційною службою, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.

Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах є дійсною на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

Від реєстрації звільняються такі іноземці та особи без громадянства:

– глави держав та урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, технічний персонал, який обслуговує такі делегації (осіб) і членів їх сімей, які прибули в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України; особи та члени сімей осіб, які прибули в Україну за посвідченнями 00Н та організацій системи 00Н;

– іноземці або особи без громадянства, які не досягли вісімнадцятирічного віку;

– іноземні туристи, які здійснюють круїз;

– члени екіпажів іноземних військових кораблів (літаків), які в установленому порядку прибули в Україну;

– особи, які входять до складу екіпажів іноземних невійськових суден;

– особи, які входять до складу екіпажу цивільних повітряних суден міжнародних авіаліній, бригад поїздів міжнародного сполучення, у разі перебування в аеропортах чи на вокзалах (станціях), зазначених у розкладі руху.

Транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через територію України здійснюється за наявності у них транзитної української візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, установлених законом.

Виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо: а) йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або його кримінальна справа розглядається судом — до закінчення кримінального провадження; б) його засуджено за вчинення кримінального правопорушення — до відбування покарання або звільнення від покарання; в) його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України — до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

Виїзд з України іноземця або особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов’язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства в випадку незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та у разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку. Таким іноземцям та особам без громадянства забороняється в’їзд в Україну строком на три роки. Відомості про них у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України.

Під час затримання таких осіб органи охорони державного кордону забезпечують проведення дактилоскопії, а в разі потреби — взяття інших біометричних даних іноземців та осіб без громадянства відповідно до закону.

Існують певні обмеження щодо в’їзду на територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які відповідно до чинного законодавства є окупованою територією України. Так, для громадян України, іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускаються лише за спеціальним дозволом та через пункти в’їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У випадку порушення такого порядку особи будуть нести відповідальність згідно з чинним законодавством.

Site Footer