Художня культура. 11 клас

Тема 1. Мистецтво — посередник між культурами

Поняття «культура» нерозривно пов’язане з усіма видами діяльності людини — політикою, економікою, правом, релігією, етикою, мистецтвом тощо. Воно включає в себе настільки широке коло значень і смислів, що неможливо дати єдине визначення цього поняття, яке б повністю розкрило його зміст.

У загальному значенні культура (з лат. — обробка, виховання, освіта, розвиток, вшанування) — це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством за весь час його існування.

Культура належить до сфери ідеального, бо містить наслідки духовної творчості людини. Насамперед це виявляється в науці та мистецтві, адже саме тут створюються символи, ідеї, цінності, в контексті яких люди сприймають та розуміють дійсність, пізнають, оцінюють та видозмінюють своє оточення.

Кожні національні, регіональні культури мають власні цінності, що також певним чином залежать від менталітету країни, установленого звичаями і традиціями. Тільки багата розвинута культура пропонує кожній особистості великий вибір можливостей. Усе залежить від того, чи є людина творчою і чи здатна вона до вільного вибору.

«Людина є мірилом усіх речей», — це висловлювання давньогрецького філософа Протагора і сьогодні виражає суть світоглядної позиції західної культури, для якої свобода особистості є основною цінністю. Саме такий підхід сприяє прогресу науки, пошуку об’єктивного знання про природу, суспільство та людину. Проте на нашій планеті мешкають тисячі народів, і кожен народ, кожна держава мають власну національну, регіональну культуру.

З усього різноманіття культур складається єдина цивілізація зі спільними проблемами та базовими цінностями. Вона існує в багатонаціональному та полікультурному світі, в якому гармонійно взаємодіють культури різних країн. Але факт виникнення загальнолюдської культури не означає, що культури різних народів втрачають свою неповторність та стають подібними одна до одної. Певна культурна спільнота обирає із системи загальнокультурних людських зв’язків тільки ті, що відповідають її духовним потребам і рівню розвитку. Крім того, у членів спільноти виникає прагнення до збереження самобутності власної національної культури.

Глобалізація культури у XXI ст. все більше асоціюється з екологічними та етичними ідеями єдності людства і його долі. Тіснішим стає зв’язок між різними країнами та народами: люди вчаться жити разом, толерантно ставитися до традицій і вірувань один одного. Так виникає спільна загальнолюдська система цінностей.

Із відкриттям кордонів між європейськими державами посилюється мобільність людей, зростає їхнє прагнення вивчати інші культури, встановлювати і підтримувати різноманітні зв’язки всередині своєї країни та за її межами. Міста світу перетворюються на багатомовний простір, у якому співіснують різні національні культури. Актуальним стає вміння людей жити толерантно, у злагоді, навіть якщо їхні традиції та звички є протилежними.

Розумним шляхом до об’єднання може бути тільки діалог культур, у якому кожна національна культура не зливається і не змішується з іншою, а зберігає свою єдність і відкриту цілісність. При діалозі різні культури взаємозбагачуються, тому метою міжкультурної взаємодії є всебічне ознайомлення світової спільноти з найяскравішими надбаннями кожної національної культури, що, у свою чергу, сприяє створенню позитивного іміджу держави, налагодженню міждержавного та міжособистісного контакту, зміцненню культурних зв’язків, формуванню єдиних загальнолюдських цінностей і економічному зростанню відкритих до діалогу країн.

Одною з найважливіших частин духовної культури людства є мистецтво. Воно відображає дійсність у художніх образах і активно впливає на думки, волю, почуття людей, грає пізнавальну і виховну роль у житті як окремої людини, так і суспільства в цілому. Через мистецтво пізнається власна національна культура, тіснішими стає зв’язок між культурами різних країн і народів.

На території сучасної України, завдяки її географічному розташуванню, проживає понад 100 націй і народностей. Відтак склалась унікальна ситуація розмаїття культур у всіх різновидах: етнічному, мовному, релігійному. В дослідженнях учених українське суспільство характеризується як багатокультурне. В Україні культура ґрунтується на загальнолюдських цінностях: захисті прав особистості, гуманізмі, творчому розвитку людини, поширенні наукових знань, взаємозбагаченні національних та регіональних культур. Сьогодні з’являється можливість не лише вільного розвитку кожної національної культури, а й постійного їхнього зближення в полікультурному просторі України.

Не менш важливим є питання інтеграції українського мистецтва у світовий культурно-мистецький простір з метою обміну досвідом у цій сфері та підвищення ролі культури у формуванні позитивного іміджу України у світі. У цьому напрямку влаштовуються різноманітні заходи, зокрема місцеві, регіональні, національні та міжнародні музичні фестивалі, конкурси, творчі зльоти, семінари, конференції тощо.

Проводяться різні культурно-мистецькі заходи, зокрема Дні культури Сербії в Україні (Київ, Львів); Дні культури Азербайджану в Україні (Київ, Ірпінь), виставки робіт українських художників у містах Європи, концерти музичних гуртів, хореографічних колективів тощо. Вже декілька років поспіль Україна бере участь у Венеціанському бієнале. Успішно діє українсько-японський проект «Степи мрійників» куратора П. Дорошенка, який був створений Іллею Чичканом та Міхара Ясухіро (Японія). З метою популяризації найкращих зразків українського мистецтва художні колективи з різних регіонів України виїжджали до Росії, Білорусі, Польщі, Франції, Німеччини, Естонії, Данії, Швейцарії, Нідерландів, Бельгії, Туреччини, Великої Британії та інших країн.

У чому ж полягає таємниця надзвичайної дії мистецтва на людину, її моральний світ, спосіб життя, поведінку? Мистецтво є важливою частиною життя людини. Пізнаючи його, людина розширює і збагачує свій духовно-практичний досвід. Мистецтво звернене не тільки на сьогодення, але і в минуле та майбутнє. І незважаючи на те, що культура і мистецтво, як її складова, змінюються від покоління до покоління, навіть від року до року, люди, як і раніше, із задоволенням ходять у театр і на концерти улюблених артистів, відвідують музеї та виставки. Мистецтво відкриває загадкове, що не піддається науковому пізнанню. Саме тому людині потрібне мистецтво як органічна частина того, що закладено в ній самій та у світі, який людина пізнає і яким насолоджується.