ПРАВОТВОРЧІСТЬ - 1) особлива офіційна, організаційно оформлена, діяльність уповноважених органів влади, що полягає в прийнятті, зміні чи скасуванні правових норм; 2) комплекс інститутів, норм і видів діяльності, пов’язаних із розробкою, прийняттям, оформленням правових актів (і інших джерел права), набранням ними чинності, зміною чи скасуванням; 3) діяльність держави щодо управління суспільством, здійснювана у формі прийняття нормативних актів, що відображають волю держави у формі загальнообов’язкових правил поведінки; 4) урегульована правом послідовність у здійсненні правотворчих дій, операцій, спрямованих на певний правотворчий результат; 5) діяльність уповноважених органів щодо прийняття, зміни чи скасування нормативно-правових актів у єдності з їх змістом - юридичними нормами.

© Плахотнюк Н.Г.