Публічне управління: термінологічний словник

Модернізація публічної служби

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ - 1) системний процес різного роду зрушень і перетворень у сфері публічної служби, що забезпечує перехід інституту публічної служби від стабільного “традиційного” до безперервно змінного, динамічного сучасного стану в напрямі його оновлення, постійного якісного вдосконалення, який стосується різнорідних правових, організаційних, інституціональних, соціальних, економічних, політичних, етичних та інших аспектів публічної служби; 2) прогресивний процес комплексного реформування чинного інституту публічної служ-би, що здійснюється з метою приведення в більш конкурентоспроможний вигляд окремих його складових елементів та створення в ньому нових інститутів, су-проводжується структурними змінами й трансформацією функцій, форм, методів, технологій, інструментів і способів управлінської діяльності у сфері публічної служби з метою реалізації нових цілей, завдань, пріоритетів, стратегій, набуття нової позитивної якості, наближення до максимально можливого рівня розвиненості, адаптації інституту публічної служби до європейських стандартів і цінностей. М.п.с. в Україні є одним із основних напрямів реформування публічного управління. За етимологією під М.п.с. розуміють такі зміни в суспільстві, у результаті яких виникають і затверджуються відносини й інститути сучасного типу. У цьому відношенні об’єктами модернізації, які можна оновлювати, перебудовувати, удосконалю-вати, змінювати, осучаснювати тощо, є органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

© Гончарук Н.Т.