Художня культура. 11 клас

Портретний живопис. Валентин Серов

Портрет — жанр образотворчого мистецтва; мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей. На портреті людина може бути зображена по груди, по пояс, у повний зріст. Портрети бувають різних видів: автопортрет, груповий, парний, чоловічий, жіночий, дитячий, парадний тощо.

Уславлений російський портретист і один з найвизначніших майстрів портретного європейського живопису XIX ст. В. Сєров народився в Санкт-Петербурзі, «в родині музикантів. Почав свою освіту в класичній гімназії, але, закінчивши в ній тільки три нижчі класі, покинув и з наміром повністю присвятити себе мистецтву. Спочатку В. Сєров навчався у німецького художника-офортиста А. Кеппінга, потім, у Москві, його вчителем став І. Рєпін, в сім’ї якого він жив. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. Отримавши від Академії малу срібну медаль за етюд з натури, почав працювати самостійно, дедалі більше вдосконалюючись у живописі, переважно портретному.

В. Сєров починав творчу кар’єру зі змішаних жанрів, характерних для імпресіоністів, згодом він прославився як портретист. Демократизм, правдивість і щирість, пильна увага до людини і рідної природи, гостре відчуття сучасного життя в поєднанні з глибоким освоєнням художньої спадщини становлять характерні риси творчості художника. У роботі над портретами художник керувався ідеями «розумного мистецтва», не піддаючись миттєвим хвилюванням, тому він вдумливо виписував характери своїх персонажів. Уже у віці 22—23 років він написав картини, які стали класикою російського живопису: «Дівчинка з персиками» і «Дівчина, освітлена сонцем» — поеми про юність, проникнуті життєрадісним, оптимістичним світовідчуттям художника, який сприймає світ у барвистому багатстві та розмаїтті.

«Дівчинка з персиками» — одна з перших відомих картин митця. Смугле обличчя зображеної дівчинки відтіняється загальним блакитним тоном полотна. Вона пильно, з дитячою безпосередністю дивиться на глядача, вся осяяна сонячним промінням. Світло також відбивається на стіні, столі, кухонних предметах. Персики на столі пом’якшують холодні тони картини. Великий червоний бант на грудях героїні остаточно переконує глядача у мажорному настрої портрету. Дівчинка сповнена дитячого лукавства, вона ніби присіла відпочити після своїх безтурботних витівок і замислює нові. Від полотна віє свіжістю юності, відчуттям захищеності від прикрощів реального світу.

Більш пізні картини майстра приваблюють цілісним, правдивим і поетичним перетворенням дійсності, красою і свіжістю колориту, передачею сонячного світла і повітря.

В. Серов був чудовим художником-психологом, який вмів глибоко висвітлити багатство внутрішнього світу людини, своєрідність її особистості. Наприклад, душевну витонченість, вдумливий скорботний образ художника І. Левітана; сильну, горду артистичну натуру італійського співака Ф. Таманьо; ретельність і багатий життєвий досвід письменника М. Лескова. Віра у велич народного генія втілилася в монументальному графічному портреті актора Ф. Шаляпіна.

Його портрети глибокі за змістом, різні за жанрами — від інтимно-ліричних до монументальних. З творчою пристрастю заглиблюється В. Сєров у вивчення натури, шукає нові засоби художньої виразності, домагається яскравого розкриття соціально-психологічної сутності людини, прагне виразити своє ставлення до неї. У цей період художник пише портрети дітей, тонко підмічаючи особливості дитячої психології.

У портретах дітей видатний художник прагнув передати характерність пози та жесту, виявити і підкреслити безпосередність внутрішнього руху, душевну чистоту і ясність світосприйняття дитини.

Серед жіночих портретів виділяється портрет актриси героїчного репертуару, улюблениці глядачів М. Єрмолової. Художник створив величний образ людини-творця. Портрет княгині О. Орлової — чудовий зразок класичного парадного портрета. Інакше, з використанням багатокольорової палітри, написано портрет актриси Малого театру Г. Федотової, Сякому художник чудово передає її живий розум і спостережливість.

Неперевершений майстер саме портретного живопису, В. Серов залишив не менш значущі роботи в жанрах пейзажу, графіки, книжкової ілюстрації, анімалістики, історичного та античного живопису. Його спадщина і творчі досягнення мали велике значення і вплив на все наступне російське мистецтво.