КОНКУРЕНЦІЯ ПОЛІТИЧНА – 1) складна система соціальних інститутів, формальних і неформальних настанов, етносоціальних та культурних традицій, частина соціального порядку та продукт людської діяльності, вона не зводиться до боротьби на виборах, а пронизує все політичне життя; 2) форма політичної взаємодії, за якої суб’єкти політики в рамках правових або неправових правил змагаються за перевагу в поділі влади, розподілі матеріальних ресурсів і престижу; 3) система публічних стримувань і противаг, яка визначає стійкий характер розвитку політичної системи та встановлює легітимні форми взаємодії політичних акторів у боротьбі за владу. Здійснюється в конкретно-історичних умовах, у рамках певних інститутів. Учасники К.п. завжди володіють нерівними економічними, політичними, організаційними та інформаційними ресурсами. Кінцева мета конкуренції у сфері політики полягає в завоюванні, включаючи утримання, та використанні державної влади як вищої форми політичної влади.
© Газізов М.М.