Методика розслідування окремих видів злочинів, підслідних органам внутрішніх справ

Тема 3. Методика розслідування статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості, та розбещення неповнолітніх (ст.ст. 155, 156 ККУ)

Аналізуючи види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи відповідно до передбачених КК злочинних діянь, їх можна розділити на три групи:

1. Злочини, які включають посягання на статеву свободу та статеву недоторканість дорослих осіб (зґвалтування - ст. 152 КК України; примушування до вступу в статевий зв’язок - ст. 154 КК України);

2. Злочини, які посягають на нормальний статевий розвиток неповнолітніх (зґвалтування - ч. 3, 4 ст. 152 КК України; насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом - ч. 2, 3 ст. 153 КК України; статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, - ст. 155 КК України; розбещення неповнолітніх - ст. 156 КК України);

3. Злочини, пов’язані з посяганням на нормальні статеві зносини (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом - ст. 153 КК України).

Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 155 КК України «Статеві зносини з особою, що недосягла статевої зрілості», є нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх, а також статева недоторканість особи. Додатковий об’єкт - здоров’я неповнолітньої особи, якому передчасний вступ у статевий зв’язок може завдати серйозної шкоди.

Частиною 1 ст. 155 КК України передбачено кримінальну відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Частиною 2 ст. 152 КК України вказано, що ті самі дії, вчинені батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки.

Статтею 156 КК України «Розбещення неповнолітніх» передбачено кримінальну відповідальність за вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Частиною 2 ст. 156 КК

України ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього.