Художня культура. 11 клас

Рембрандт Харменс ван Рейн

Творчість Рембрандта знаменує собою вершину розвитку голландського мистецтва XVII ст. Видатний художник писав чудові твори майже у всіх жанрах живопису, користуючись різноманітною технікою. Художня спадщина митця вирізняється винятковою різноманітністю: він писав портрети, натюрморти, пейзажі, жанрові сцени, картини на історичні, біблійні, міфологічні теми, був неперевершеним майстром малюнку та офорту. Художника цікавили таємна суть явищ, складний внутрішній світ зображених ним людей, з усім багатством їх душевних переживань. Наприклад, у картинах, присвячених коханій дружині Саскії — коханню всього життя, митець наповнив її образ надзвичайною ніжністю та любов’ю.

У полотнах, особливо на релігійну тему, Рембрандт надавав великого значення світлотіні, яка створювала напружену емоційну атмосферу. На пізніх творах домінували червоні, жовтогарячі кольори як квінтесенція духовної суті й просвітлення, філософії та енергії життя.

У портретах видатний художник умів передати біографію і навіть цілу історію життя персонажів, безмежне різноманітність психології людини. Зворушлива людяність його образів відзначена печаткою таємничої краси.

Доля Рембрандта є трагічною: художник помер у бідності, втративши всіх близьких. За життя його роботи не цінувалися, навіть учні залишили свого вчителя. Але це не зламало дух митця. Зі своїх автопортретів художник ніби каже своїм супротивникам: «Ви розорили, ви образили, ви принизили мене, і ви приписували мені спонукання та вчинки, які були чужі моїй натурі. Але зломити мене ви не могли. Дивіться, я все той же, міцний, могутній, непохитний, як дуб, не зворушений грозою».

«Нічна варта» — груповий портрет стрілецької роти капітана Б. Кока — найвідоміший шедевр Рембрандта, написаний по смерті коханої дружини Саскії. Композиційне рішення не має нічого спільного з традиційним груповим портретом: на картині зображена історична подія — за сигналом тривоги загін виступає в похід. Одні солдати спокійні та впевнені, інші хвилюються в очікуванні невідомого, але всі образи сповнені загальної енергії, патріотичного підйому, торжества громадянського духу. Груповий портрет під пензлем Рембрандта переріс у героїчний символ епохи та суспільства.

Багато облич на цій картині нечіткі через світлотінь — контрасти густих

тіней та яскравого сонячного світла, на яке виходить загін. До XIX ст. картина вже так сильно потемніла (була покрита шаром кіптяви, який спотворив її колорит), що її вважали зображенням нічної сцени, але тінь, яка падає від фігури капітана на світлий одяг лейтенанта, доводить, що це не ніч, а день).

«Повернення блудного сина». Картина написана у тому ж році, коли митець пережив ще одну велику втрату: помер його син Тітус. Полотно є філософською поемою на біблійний мотив: запилені босі ноги грішника, що повернувся з глибоким каяттям, щемлива ніжність рук сліпого, які «впізнають» сина, і тихе світло щастя на змученому старому обличчі. Убитий горем Рембрандт, що сам тільки-но втратив єдиного сина, пише історію батька, до якого повернувся син. Усі погляди персонажів картини звернені до сина, і глядач теж долучається до втілених в образах почуттів: душевного потрясіння, щастя повернення, безмежної батьківської любові й, разом з тим, до гіркоти розчарувань, принижень, сорому та каяття сина.

«Автопортрет із Саскією на колінах». На цьому полотні молодий Рембрандт, до нестями закоханий в юну дружину, малює її простувате обличчя, освітлюючи його своїм натхненням. Образ Саскії сповнений щирого, невтримного почуття, тоді як обличчя самого художника більш затемнене. Таким чином, центральний світловий акцент картини — осяяне коханням до чоловіка обличчя жінки. Цим він підкреслює безтурботність закоханої пари. Почуття їхні зрозумілі та близькі нам такою ж мірою, як і наші власні. Дивлячись на це полотно, глядач починає дихати повітрям з картини, відчувати аромат вина, чути шурхіт розкішного одягу. Картина пронизана радістю життя — це феєричний, казковий світ. Полотно ілюструє той факт, що стиль бароко є найбільш придатним для передачі урочистого, піднесеного настрою.

«Святе сімейство» — полотно, написане на відомий біблійний сюжет. На картині «Святе сімейство» зображені, на перший погляд, прості люди і їхній побут, але янголи, що спускаються до напівтіні бідного житла, нагадують нам, що це не звичайна родина, а Богоматір із сином Ісусом, за спиною якої стоїть Святий Йосиф. Мирною тишею, святістю материнства дихає це полотно. Все чітко продумано: турботливість жесту матері, яка притримує завісу колиски, щоб подивитися на сплячу дитину, зосередженість фігури Йосифа.

Рембрандт розуміє простоту материнського щастя не як щось буденне, а вбачає у ній глибинний сенс та вічність. Пляма чистого кольору концентрує увагу на червоній ковдрі, якою накритий у колисці малий Христос. Він є сенсом життя для матері.

П. П. Рубенс та Рембрандт — яскраві представники епохи бароко, які у своїй творчості повною мірою втілили основні риси стилю: П. П. Рубенс — через зображення рухливості, невтримної життєвості та чуттєвості, Рембрандт — через вираження на своїх полотнах усього спектру людських переживань із неперевершеною емоційною насиченістю. їхні картини зараз відомі кожному, хто цікавиться мистецтвом живопису.