ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ -

1) сукупність ресурсів та факторів, цілеспрямована інтеграція яких дає змогу результативно та ефективно реалізовувати інноваційні процеси з метою створення інновацій, які мають суспільну корисність, а складовими І.п. є інноваційні ресурси, інноваційні процеси та інноваційна інфраструктура; 2) сукупність науково-технологічних, фінансово-економічних, виробничих, соціальних та культурно-освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства тощо), необхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки та суспільства (Закон України від 16 січня 2003 р. № 433-ІУ “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”, що втратив чинність з уведенням нового Закону України від 8 вересня 2011 р. № 3715-УІ “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”, у якому відповідна дефініція вже відсутня). Важливу роль у формуванні І.п. відіграють знання, якими “володіє” суспільство (населення конкретної країни або території), нормативно-правове забезпечення і рівень інноваційної культури, відсутність якої є однією з головних причин інноваційної стагнації.

© Чикаренко І.А.