ЗДІЙСНЕННІСТЬ ПОЛІТИКИ - головна підстава для здійснення політики, міркування з приводу її бажаності, прийнятності та можливості. Д.Веймер та Е.Вайнінг (1991 р.) визначають здійсненність як фактори, що впливають на ймовірність досконалого здійснення політики. Згідно з Гогвудом та Ганом (1984 р.) такими факторами є:

1) відсутність неподоланих зовнішніх обмежень;

2) наявність відповідного часу і достатніх ресурсів;

3) наявність потрібних комбінацій ресурсів;

4) надійність теорії;

5) безпосередність та безперешкодність зв’язку між причиною та наслідком;

6) мінімальність відносин залежності;

7) узгодженість і зрозумілість цілей;

8) правильна послідовність постановки завдань;

9) досконалий зв’язок і координація;

10) дотримання ухваленої політики з боку влади. Л.Пал (1992 р.), проаналізувавши цю модель визначення З.п., робить висновок, що “досконале здійснення політики” не є ні досяжним, ні навіть бажаним, оскільки здійсненність будь-якої політики не може бути встановлена раз і назавжди.

© Шульга М.А., Зубчик О.А.